УДК 629.113.004.67: 656.13: 658.56
Процесна модель автотранспортного підприємства
Андрусенко С.І., к.т.н., професор, Бугайчук О.С.
Постановка проблеми. В сучасних умовах автотранспортні підприємства для досягнення запланованих цілей повинні постійно поліпшувати якість та ефективність своєї роботи. Якістю в підприємстві потрібно управляти. Управління якістю є скоординованою діяльністю, яка полягає в спрямуванні та контролі організації щодо якості. Для управління якістю потрібно, насамперед, зафіксувати його існуючий рівень за допомогою кількісних та якісних характеристик. Потім запускають в підприємстві механізм постійного контролю й поліпшення цих характеристик. Для цього використовується цикл безперервного удосконалення Шухарта-Демінга (PDCA – в ISO 9000), на принципах якого будується модель системи управління якістю (СУЯ), регламентована міжнародними стандартами ISO 9000-9004 редакції 2000 року [1, 2, 3]. Згідно з цими стандартами , СУЯ має базуватись на процесному підході до управління, при якому будь-яку діяльність, розглядається як процес, а все підприємство може бути представлене як мережа процесів. Таким чином створення методології розробки та впровадження систем управління якістю в підприємствах є важливою науковою та практичною задачею.
Аналіз літературних джерел.
Відома велика кількість публікацій, присвячених підвищенню якості роботи автотранспортних підприємств та їх підрозділів. Але в більшості випадків сформульовані рекомендації по управлінню якістю окремих складових діяльності в підприємствах автомобільного транспорту базуються на застарілих підходах, не відповідають сучасним умовам, вимогам міжнародних та українських стандартів в сфері управління якістю. Не використовуються сучасні методичні підходи, інформаційні технології та адаптовані програмні продукти.
Метою даної статті є розробка процесної моделі діяльності автотранспортного підприємства для використання в системах управління якістю та при математичному моделюванні діяльності підприємств.
Виклад основного матеріалу.
Продукція будь-якого підприємства є результатом реалізації мережі виробничих процесів. Також, всі процеси, що мають місце на підприємстві називають бізнес-процесами (діловими процесами). Бізнес-процес - це стійка, цілеспрямована сукупність взаємозалежних видів діяльності (послідовність робіт), яка за певною технологією перетворює входи у виходи, що представляють цінність для споживача. У стандартах ISO 9000 використовується термін «процес», який в цьому випадку ідентичний терміну «бізнес-процес».
Для побудови СУЯ в підприємстві, найперше, складають перелік всіх бізнес-процесів, які стосуються якості певної сфери діяльності або продукції підприємства. До цього переліку також включають процеси, визначені стандартом ДСТУ ISO 9001-2001 [2].
Процеси діяльності підприємства можна поділити на три групи: основні, допоміжні та управління. Основні процеси – це процеси життєвого циклу продукції. При реалізації таких процесів зростає цінність продукту. Допоміжні процеси забезпечують протікання основних процесів. Вони вимагають додаткових витрат. Процеси управління координують всю діяльність підприємства, забезпечують результат та його покращення.
Процесний підхід дозволяє реалізувати найважливішу ідею менеджменту якості - вбудовування контролю якості в процес замість контролю якості готової продукції (наданої послуги).
Звичайно структура підприємства має ієрархічний характер. В ієрархічній структурі передбачається, що найбільш важливим споживачем усього, що робиться, є безпосередній керівник окремого працівника або групи працівників. Насправді ж, споживачем є той, хто отримує результати роботи працівника або групи. Тому для забезпечення вдосконалення системи необхідно налагодити зв’язки між працівниками або підрозділами в рамках одного бізнес-процесу.
Процеси, що відбуваються на підприємстві, реалізуються певними підрозділами і орієнтовані на кінцевий результат. З погляду процесного підходу, організація розглядається як набір процесів (при функціональному підході – це набір функцій).
Будь-який бізнес-процес можна декомпозувати на підпроцеси нижчого рівня. Підпроцесом є частина процесу, яка виділена за певною ознакою. Кількість рівнів декомпозиції залежить від мети моделювання. На найнижчому рівні декомпозиції підпроцес приймає форму єдиного неподільного процесу – дії. Дія є елементарною роботою, що виконує один виконавець. Слід розрізняти дію та технологію її виконання. Назва дії відповідає на питання «Що робити?», а технологія виконання – «Як робити?». Дії можуть об’єднуватися в процедури. Процедура є підпроцесом найнижчого рівня.
Досвід показав, що для побудови графічної моделі процесів підприємства зручно використовувати методологію функціонального моделювання IDEF0, а для процедур – нотації Cross-functional Flowchart. Правила побудови графічних моделей процесів в нотації IDEF0 описані в [5], а приклади функціональних моделей деяких виробничих процесів АТП розглянуті нижче.
Технологію виконання дій звичайно вказують у технологічних та маршрутних картах.
Для побудови графічних моделей виробничих процесів в нотаціях IDEF0 та Cross-functional Flowchart на комп’ютері зручно використовувати програмний продукт Microsoft Office Visio 2003.
Історично IDEF0 як стандарт був розроблений в 1981 році в рамках програми автоматизації промислових підприємств, що мала назву ICAM (Integrated Computer Aided Manufacturing) і була запропонована департаментом Військово-Повітряних Сил США. Сімейство стандартів IDEF успадкувало своє позначення від назви цієї програми (IDEF=ICAM DEFinition). У процесі практичної реалізації, учасники програми ICAM зіштовхнулися з необхідністю розробки нових методів аналізу процесів взаємодії в промислових системах. Остання редакція стандарту IDEF0 була випущена в грудні 1993 року Національним інститутом з стандартів і технологій США (NIST, http://www.nist.gov ) і прийнята як федеральний стандарт США (http://www.idef.com/IDEF0.html), а в 2000 році - як керівний документ зі стандартизації в Російській Федерації [5].
Процесна модель організації – це формалізований опис системи бізнес-процесів у цілому на підприємстві. Такий опис має наступні етапи виконання:
1. Опис бізнес-процеу найвищого рівня (гіперпроцес).
2. Розбиття гіперпроцесу на процеси нижчого рівня - макропроцеси.
3. Розбиття макропроцесів на процеси першого рівня.
4. Розбиття процесів першого рівня на підпрпоцеси необхідну кількість разів.
5. Розбиття підпроцесів на процедури.
6. Опис дій в кожній процедурі.
Назва гіперпроцесу автотранспортного підприємства відповідає його призначенню, і, згідно з вимогами стандарту [5], може бути сформульована як: «Надавати послуги з перевезення пасажирів (вантажів)». Контекстна діаграма А-0 цього процесу в нотації IDEF0 показана на рис.1.
Входами процесу є вантажі (пасажири), що потребують перевезення, фінансові ресурси, які витрачаються на придбання інших ресурсів, потрібних для роботи підприємства, інформація для постачальників вантажів (пасажирів), інформація від споживачів послуги (замовників). В результаті виконання певної роботи на виході з процесу маємо перевезені вантажі (пасажири), інформацію для замовників (споживачів), інформацію для постачальників вантажів (пасажирів).
Управліннями процесу є законодавчі та нормативні документи, внутрішні документи АТП, документація СУЯ.
Процес може бути реалізований завдяки наявності таких механізмів, як інфраструктура підприємства, дорожні транспортні засоби, вище керівництво.
Метою виконання даного процесу є задоволення потреб споживачів в перевезеннях вантажів (пасажирів). Процесна модель розробляється з точки зору менеджера з якості у відповідності до вимог стандарту ДСТУ ISO 9001-2001.
Гіперпроцес може бути декомпозований на три макропроцеси:
1. «Управляти діяльністю підприємства»;
2. «Забезпечувати діяльність підприємства»;
3. «Виконувати перевезення вантажів (пасажирів)».
Дочірня діаграма А0, на якій представлені ці процеси в нотації IDEF0 показана на рис. 2. Блоком 1 представлений процес «Управляти діяльністю підприємства». Входами цього блоку є інформація від постачальників та споживачів, а також інформація щодо поточної діяльності підприємства. Ця інформація включає показники перебігу процесу, показники продукту процесу, дані щодо задоволеності споживачів, протоколи якості відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO 9001-2001. Виходами процесу є управляючі дії керівництва підприємства (плани, накази, розпорядження, рішення і т.п.), спрямовані на досягнення підприємством запланованої мети шляхом виконання перевезень вантажів (пасажирів) та управління забезпеченням діяльності підприємства. Також блок 1 надає необхідну інформацію блокам 2 та 3 для забезпечення їх діяльності.
Управляючими діями для цього процесу, так і для інших, є нормативні документи та регламенти процесів. Механізмами реалізації цього та інших процесів є вище керівництво, інфраструктура, ДТЗ та персонал підприємства.
Блок 2 представляє процес «Забезпечувати діяльність підприємства». Входами процесу є ДТЗ, які потребують ЩО, ТО та ПР, основні засоби, що вимагають профілактики, персонал, який потребує навчання та підвищення кваліфікації. На вході також є фінансові ресурси, які використовуються для забезпечення діяльності та інформація, яка надається блоком 1. На виході з процесу є ДТЗ та основні засоби після проведення профілактичних робіт, а також персонал, кваліфікація якого підвищена.
Блок 3 відображає основну діяльність підприємства «Виконувати перевезення вантажів (пасажирів)». Входами процесу є вантажі (пасажири), що підлягають перевезенню. Виходами процесу є перевезені вантажі (пасажири), а також інформація для споживачів та постачальників, ДТЗ, що потребують ЩО, ТО, ПР, основні засоби, які потребують профілактики, персонал, кваліфікація якого має бути підвищена. Механізмами реалізації цього процесу виступають справні ДТЗ (відремонтовані та заправлені) та інші елементи інфраструктури, персонал відповідної кваліфікації, керівництво різних рівнів.
Далі детально розглянемо блок 2, який представляє процес «Забезпечувати діяльність підприємства». Підпроцеси, що складають цей процес, представлені на дочірній діаграмі А2, яка наведена на рис. 3.
Тут виділено 6 підпроцесів:
1. Забезпечувати ресурсами;
2. Забезпечувати адміністративно-господарську діяльність (АГД);
3. Забезпечувати загальний та аналітичний облік;
4. Забезпечувати охорону ресурсів;
5. Забезпечувати підтримку в справному стані та зберігання ДТЗ;
6. Забезпечувати експлуатацію інфраструктури (виробничо-технічна база – ВТБ).
Управліннями для цих підпроцесів є нормативна документація та регламенти виконання процесів, а механізмами – керівництво, інфраструктура (елементи ВТБ), персонал.
Механізмами забезпечення перебігу процесів в блоках 1...6 є, відповідно:
1. Відділ постачання;
2. Відділ АГД;
3. Бухгалтерія та планово-аналітичний відділ;
4. Відділи охорони, охорони праці, ресурсозбереження (охорони навколишнього середовища);
5. Технічна служба АТП;
6. Відділ головного механіка.
Входом блоку 1 є фінансові ресурси, які витрачаються на придбання матеріальних та нематеріальних ресурсів, необхідних для функціонування блоків 2...6, що є виходами процесу в блоці 1. Виходами процесу, відображеного блоком 2, є заходи з господарського забезпечення діяльності інших процесів, зображених на діаграмі А2 рис. 3.
Процес, зображений блоком 3, на вході, крім зазначеного вище, має інформацію різного характеру щодо діяльності підприємства, а на виході – обліковані ресурси та розраховані показники діяльності підприємства.
Характер входів та виходів процесу в блоках 4 та 6 зрозумілий з рис. 3 й не потребує більш детальних пояснень.
Входами блоку 5 є перш за все ДТЗ, які потребують ЩО, ТО, ПР, ресурси (паливо, експлуатаційні матеріали, запасні частини, інформація про стан ДТЗ, енергоресурси), а також інші входи, перераховані вище та зображені на рис. 3. На виході з процесу маємо справні, готові до експлуатації ДТЗ та інформацію про діяльність.
Більш детально процес «Забезпечувати підтримку в справному стані та зберігання ДТЗ» показаний на діаграмі А25, що зображена на рис. 4.
Важливим елементом діяльності АТП є забезпечення якості робіт з підтримки в справному стані ДТЗ (автомобілів) та їх зберігання. У відповідності до вимог стандартів серії ISO 9000 в підприємстві має бути запущений та постійно функціонувати цикл безперервного удосконалення Шухарта-Демінга (PDCA). Управління якістю в підприємстві має бути організоване згідно з цим циклом. В роботі [6] запропонований шаблон представлення бізнес-процесів, що відображає концепцію використання процесного підходу до управління якістю у відповідності до стандарту ISO 9000-2000. Діаграма, наведена на рис. 4, побудована з використанням елементів цього шаблону.
На діаграмі зображені п’ять блоків процесів:
1. Планувати діяльність з підтримки в справному стані та зберігання ДТЗ;
2. Здійснювати діяльність з підтримки в справному стані та зберігання ДТЗ;
3. Проводити аудит процесу «Здійснювати діяльність з підтримки в справному стані та зберігання ДТЗ»;
4. Аналізувати діяльність з підтримки в справному стані та зберігання ДТЗ;
5. Коригувати діяльність з підтримки в справному стані та зберігання ДТЗ;
Задачею першого процесу є планування діяльності з підтримки ДТЗ у справному стані (Plan). Входами цього процесу є інформація, необхідна для забезпечення цієї діяльності та результати коригування планових показників процесу, продукту та задоволеності споживачів. Другий вхід є виходом блоку 5. В результаті роботи в блоці 1 виходом процесу є планові значення показників процесу, продукту та задоволеності споживачів. Ці показники є входами в блоки 2 та 4.
Процес, зображений блоком 2, є основним, в якому реалізується призначення процесу – здійснювати підтримку в справному стані та зберігання ДТЗ. Основним входом процесу є ДТЗ, що потребують ЩО, ТО, ПР, а виходом - ДТЗ у справному стані, готові до експлуатації. Другим виходом процесу 2 є інформація щодо фактичних показників процесу, продукту та задоволеності споживачів.
Ця інформація направляється на вхід блоку 4, в якому реалізується процес аналізу діяльності з підтримки в справному стані ДТЗ.
Згідно з вимогами стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 (пп.8.2.2) організація має здійснювати внутрішній аудит діяльності. Цей процес реалізується в блоці 3. Виходом процесу є дані внутрішнього аудиту щодо перебігу процесу, параметрів продукту та задоволеності споживачів, які направляються на вхід блоку 4.
В процесі, представленому блоком 4, виробляється інформація щодо діяльності в процесі 2, яка є основою для внесення змін в інфраструктуру, регламенти, планові показники діяльності. Виходи цього процесу спрямовуються на вхід блоку 1 («Планування») та є одним з загальних виходів батьківського процесу «Забезпечувати підтримку в справному стані та зберігання ДТЗ».
Управліннями всіх процесів, наведених на діаграмі (рис. 4), є регламенти цих процесів, які мають бути розроблені та затверджені в АТП, а механізмами – відповідні підрозділи та посадові особи підприємства, вказані на діаграмі процесу (рис.4).
Виконання всіх заходів з зберігання та підтримки в справному стані ДТЗ сконцентровано в блоці 2 рис. 4. Запроваджена в АТП мережа процесів підтримки ДТЗ у справному стані визначається прийнятим у підприємстві способом організації виробництва технічного обслуговування (ТО) і ремонту автомобілів. В автотранспортних підприємствах мають розповсюдження три методи організації ТО і ремонту автомобілів: метод спеціалізованих бригад; метод комплексних бригад; агрегатно-дільничий метод [7].
Розглянемо випадок організації ТО і ремонту в АТП за допомогою методу спеціалізованих бригад. За таких умов у підприємстві можна виділити наступні бізнес- процеси, пов’язані з зберіганням та підтримкою ДТЗ АТ у справному стані:
1. Приймати автомобіль (КТП);
2. Виконувати щоденне обслуговування (ЩО);
3. Виконувати діагностування автомобілів (Д);
4. Виконувати поточний ремонт автомобілів (ПР);
5. Виконувати ТО-1;
6. Виконувати ТО-2;
7. Виконувати ремонтні роботи на дільницях;
8. Зберігати автомобілі (Зб).
Процес реалізується наступним чином.
Автомобіль прибуває з лінії на контрольно-технічний пункт (КТП) АТП, де його оглядає черговий механік. Механік перевіряє зовнішній вигляд автомобіля, комплектність, відсутність пошкоджень, визначає його технічний стан. Особливу увагу приділяє системам та механізмам, які впливають на безпеку руху.
Після огляду справні автомобілі направляються на дільницю ЩО, а потім – на зберігання (стоянку). У разі потреби, після ЩО автомобіль може бути направлений на діагностування, ТО або поточний ремонт, а після – на зберігання. На ТО автомобілі направляє черговий механік у відповідності до плану-графіку виконання ТО. На ПР автомобілі направляє також черговий механік за заявкою водія або за результатами свого огляду.
Перед виїздом на лінію із зони зберігання водій отримує в диспетчерській дорожній лист, який він пред’являє черговому механіку на КТП. Після огляду автомобіля черговий механік підписує дорожній лист і дозволяє виїзд автомобіля на лінію.
Різні технологічні послідовності виконання робіт з ЩО, діагностування,
ПР, ТО, ремонту агрегатів показані на діаграмі процесу А252 (рис. 5).
Рис.1. Контекстна діаграма процесу «Надавати послуги з перевезення пасажирів(вантажів)»
Рис. 2. Дочірня діаграма процесу «Надавати послуги з перевезення вантажів (пасажирів)»
Рис.3. Дочірня діаграма процесу «Забезпечувати діяльність підприємства»
Рис. 4. Дочірня діаграма процесу «Забезпечувати підтримку в справному стані та зберігання ДТЗ»
Рис. 5. Діаграма процесу «Здійснювати підтримку в справному стані та зберігання ДТЗ»
Можна розглядати процеси, представлені на діаграмі на рис. 5 як процедури, за якими слідують конкретні дії, послідовність яких може бути представлена в технологічних картах.
Висновки. Запропонована процесна модель автотранспортного підприємства призначена служити основою для створення системи документації у відповідності до вимог стандартів ДСТУ ISO 9000-9004, яка регламентує діяльність підприємства та дозволяє зробити її прозорою, керованою та передбачуваною, що є запорукою стабільності та успіху.
Перспективи подальшого дослідження. Подальше дослідження має бути спрямоване на розробку методології впровадження проектів систем управління якістю в підприємствах автомобільного транспорту та створення математичних моделей процесів, що мають місце в цих підприємствах з метою їх оптимізації, спрямованої на підвищення ефективності діяльності підприємств.
Література
1. ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник. – К.: Держстандарт України, 2001. – 33 с.
2. ДСТУ ISO 9001-2001. Системи управління якістю. Вимоги. – К.: Держстандарт України, 2001. – 25 с.
3. ДСТУ ISO 9004-2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. – К.: Держстандарт України, 2001. – 60 с.
4. Андрусенко С.І. Управління бізнес-процесами в організації. Навчальна програма та матеріали до вивчення дисципліни «Новітні технології в галузі. Управління бізнес-процесами в організації». Для підготовки магістрів за заочною формою навчання. – Київ: НТУ, 2005. – 78 с.
5. Р50.1.028-2001."Информационные технологии поддержки жизненного цикла изделия. Методология функционального моделирования." М., Госстандарт России, 2000. http://www.cals.ru/standards/standardization/developed/doc/P_50_1_028.pdf .
6. Шаблон представления бизнеса-процесса, отражающий концепцию процессного подхода к управлению организацией в понимании ISO 9000:2000. В.В.Репин, В.Г.Елиферов. http://www.finexpert.ru/content.asp?mID=65&ID=223&r=1
7. Техническая эксплуатация автомобилей: Учебник для вузов.- 4-е изд., перераб. и дополн. / Е.С.Кузнецов, А.П.Болдин, В.М.Власов и др. – М.: Наука, 2001. -535 с.